Скільки сліз було і буде виплакано через ревнощі, скільки пар розійшлось і ще розійдеться… Скільки сімейних трагедій лише через те, що ми часто дивимось і рухаємось зовсім не в тому напрямку. Шукати у телефоні чи вистежувати, плакати і кричати “козел” — це точно шлях в нікуди. Перш за все потрібно подивитись у протилежну сторону.

Скільки сліз було і буде виплакано через ревнощі, скільки пар розійшлось і ще розійдеться… Скільки сімейних трагедій лише через те, що ми часто дивимось і рухаємось зовсім не в тому напрямку. Шукати у телефоні чи вистежувати, плакати і кричати “козел” — це точно шлях в нікуди. Перш за все потрібно подивитись у протилежну сторону.

Скільки сліз було і буде виплакано через ревнощі, скільки пар розійшлось і ще розійдеться… Скільки сімейних трагедій лише через те, що ми часто дивимось і рухаємось зовсім не в тому напрямку. Шукати у телефоні чи вистежувати, плакати і кричати “козел” — це точно шлях в нікуди. Перш за все потрібно подивитись у протилежну сторону.

Тисячі мільйонів жінок шукають своє кохання та щастя, але так і не можуть знайти. Нарікаючи на те, що достойні чоловіки вимерли разом з динозаврами, тисячі жінок так і вмирають, не дізнавшись, що воно таке оте жіноче щастя, чи існує в реальності і де його шукати…

Хоча насправді королевою бути легко, а жіноче щастя існує. І воно ближче, ніж може здаватись. І ключ до вашого королівства лише у ваших руках.

Величезна проблема сучасності, адже робити ставки та брати кредити тепер можна не обов’язково десь в казіно у великому місті чи банківській установі з усіма відповідними документами, а просто сидячи у будь-якій точці планети, де є доступ до інтернету. Цю проблему не потрібно довго описувати, вона масштабна та відома. Це страшно, болісно і серйозно. Але вихід є. І починається все із співзалежного. Того чи тих, хто поруч із залежним. Саме ви можете стати тим, хто залатає тріщину, щоб залежний та близькі не зірвались у прірву…

Так, воно важко; так, воно болить; так, може бути поганий кінець. І не лише для одного покоління. І найгірше, що можна зробити у цій ситуації — це звинувачувати того, хто п’є чи вживає наркотики і казати, як не пощастило з чоловіком/сином/свій варіант. Насправді все починається із співзалежних. 

Ваша правильно протягнута рука. Саме вона має витягнути вас, залежного і всіх, хто поруч.

Світ дуже різний та багатогранний і у ньому точно є абсолютно все, що потрібно для щастя кожному з нас. Питання, чому ж так часто ми губимось у розмаїтті різнобарв’я світу.

Побачити себе збоку, поміняти позицію в середині себе, приймати рішення, за які не соромно. Ну і в результаті просто стати щасливим, змінивши навколо себе цілий світ. Насправді це можливо і не так складно.

Наші діти – відображення нас і наших відносин. І ніяк не інакше. Як розмовляти та вести себе з підлітком? Перестати виховувати його, а почати виховувати себе. Працює лише так. По-інакшому не працює.

З дитиною щось не те, зробіть з ним щось! 

Дуже частий запит батьків всіх часів і народів. І це добре, якщо все-таки батьки подумали/надумали звернутись за професійною допомогою. Саме це може врятувати і дитину, і вас. Чим раніше ви це зробите — тим більше шансів на перемогу і тим більше часу на ваше щасливе життя, в якому ви вже точно будете знати, що все починається з вас, а не з дитини. І якщо у вас виник такий запит — значить вам саме час почати працювати над собою та своїми відчуттями і змінити перш за все своє життя. Бо якщо у вас в житті все справді добре (а не ви думаєте, що добре), то подібного запиту просто не може бути.

Життя без грошей неможливе і їх ніколи не буває багато. І якщо перша частина є дійсно так, бо життя без грошей неможливе, то стосовно другої частини не все так просто і однозначно. Гроші – це енергія. І від того, як ви вмієте нею користуватись, ви можете стати як бідним багачем, так і багатим бідняком. Або навчитись направляти правильну енергію в правильне русло, щоб мати силу тримати (мати) гроші у своїх руках.

Всі ми хочемо усе та відразу. Як дитина, яка побачила багато цукерок у кольорових обгортках. Хочеться з’їсти всі сьогодні. Бо до завтра ніяк не чекає.

Так і тут. Всі ми хочемо, щоб психолог допоміг нам за одну зустріч. Немов помахом чарівної палички вирішив проблему тут і зараз. Так не буває і так не працює. Терапія – це процес. І, як би ми не хотіли і не старались, цей процес має свою тривалість. Як правило, варто розраховувати, що терапія триває від 6 до 12 місяців. Тому що головне у ній – не просто вирішити проблему, з якою прийшли (вибратись з ями, в яку попали), а не попасти у нову яму. Завдання терапії – навчитись бачити ці ями на життєвій дорозі і за допомогою власного компасу відчувати, як обходити їх.

Мені б дуже хотілось сказати вам зараз, що достатньо кількох зустрічей – і ви на коні. Але так не буде. Буде довше. Але результат цього точно вартий. І шлях здолає лише той, хто йде.

В цей момент може видатись, що це кінець і життя припиняється. Хочеться вбити партнера та об’єкт, з яким зрадили. Виставити речі чи забрати свої, а потім все життя бути жертвою і плакатись друзям на сволоч непотрібну. Навіть якщо це давно у минулому і вже є нові відносини. Так роблять багато. Є такі, які стають великомучениками і пробачають зраднику. Але всі ці варіанти не є вірними, якщо ставити за мету побудову справжніх гармонійних відносин. Це шлях в нікуди. До нової зради, образи, претензії, болі. Там нема конструктиву та щастя. Адже у ситуації, коли партнер зраджує, перш за все потрібно подивитись на себе, а не навпаки. А зробивши це у правильний спосіб стає абсолютно очевидно, що зрада партнера – лише у ваших руках, а шлях до спільного щастя з цим чи іншим партнером починається лише з себе.

Вони ніколи не виникають на пустому місці. Це певні історії з минулого. І це не те, що ми про них думаємо, а те, що ми відчуваємо на безсвідомому рівні. Звучить дивно і не зовсім зрозуміло, але важливо знати, що всі ми маємо право на щасливе сімейне життя, в якому зовсім не хочеться конфліктувати. І воно справді поряд, і до нього можна дотягнутись рукою. Треба просто прикласти певні правильні зусилля.

Ситуації і причини бувають такі різні і такі схожі. Але все простіше та складніше водночас. Зійтись неможливо розлучитись. У даному реченні кожен ставить крапку/кому сам. І тут все залежить від вас. Чим раніше ви відчуєте проблему, тим легше буде боротись. Найкраще починати взагалі перед одруженням, щоб піти на випередження і відчути, де ставити розділовий знак ще перед весіллям. Хоча весілля це ж лише формальність. І тут важливо зрозуміти наступне: Розлучитись – це не завжди погано. І завдання психотерапії допомогти вам зрозуміти, де ж ставити крапку саме вам. І навіть якщо ставити її перед РОЗІЙТИСЬ, то зробити це максимально неболісно і зі знаком плюс.